
Велосипедні шини – обов’язковий елемент двоколісного транспортного засобу. Від їхнього стану залежить безпека переміщення на велосипеді.
Тому, коли заводські шини досягають критичного зносу, райдери приймають рішення про купівлю нового комплекту, що радимо зробити, перейшовши за посиланням https://www.velomisto.com.ua/pokryshki вже зараз. Причиною такого рішення також може стати прокол, поріз або деформація.
Малюнок протектора
Знаходиться із зовнішнього боку шини, має рельєфну поверхню. Його вигини та опуклості формують канавки, за допомогою яких велосипед тримає зчеплення з дорогою, у тому числі завдяки ефективному відведенню води. Особливо виступаючі блоки допомагають під час руху по м’якому ґрунту, коли врізаються в нього, створюючи додаткову стабілізацію для велосипеда.
Види протектора:
- Слік. Хороший варіант для швидкої їзди ідеально рівним асфальтом, треком або велодоріжкою. Протектор у традиційному розумінні у таких шин відсутній. Все, що свідчить про його наявність, — невеликі канавки, що відводять воду для недопущення аквапланування.
- Напівслік. Комбінований варіант шини, придатний для переміщення різними типами поверхні. Малюнок протектора виконаний у вигляді невеликих канавок, доповнених блоками, що виступають з боків. Це хороший варіант для любителів, які бажають, щоб їхній байк швидко розганявся, але не «губився» при переході на пересічену місцевість.
- Позашляхові. Цей тип шин встановлюється на відповідні велосипеди, у тому числі гірські. Від попереднього варіанта відрізняється більш «агресивним» малюнком протектора, в якому переважають виступаючі блоки ромбічної, прямокутної та квадратної форми. Між гумовими опуклостями прокладаються канавки для відведення бруду та води.
При виборі протектора багато залежить від особистих уподобань велосипедиста.
Особливості конструкції
Конструктивно покришки поділяються на три категорії:
- З камерою. Шина – це лише каркас, видима частина, завдяки якій колесо має правильну форму. Тиск утримується не в ній, а в камері. Це м’яка трубка з гуми, розміщена між покришкою та ободом. Конструкція такого виду дешевша за аналоги, тому використовується в прогулянкових та деяких гірських байках.
- Без камери. Більш сучасний варіант покришки. Повітря в цьому випадку знаходиться всередині шини, що дозволяє істотно зменшити вагу колеса, що особливо актуально для спортсменів. Відрізняється й обід, що має високі борти. Такі колеса більш стійкі до проколу, хоча при пошкодженнях доведеться витратити набагато більше часу на відновлення, ніж в аналогів з камерою.
- Трубчасті. Використовуються лише на шосейних моделях велосипедів. Конструктивно відрізняються від аналогів наявністю трубчастого каркаса. Найчастіше він виконується з кевлару та має високу щільність. При монтажі покришки вони приклеюються до обода, який так само відрізняється від найближчих аналогів. Це найдорожчий варіант шини, який практично неможливо відремонтувати.
Перше місце в рейтингу з трьох варіантів впевнено займають безкамерні покришки, при цьому аналоги з гумовою трубкою не поступаються їм в плані комфорту або швидкості переміщення.
Відповідність сезону
Велосипедисти все частіше використовують двоколісний транспорт для зимових поїздок, при цьому любителям таких поїздок доводиться адаптувати байк до умов сезону. Головний етап цього процесу – встановлення відповідних шин.
Зимові шини використовуються при зниженні середньодобової температури повітря нижче 5 градусів за Цельсієм. Це еластичніші покришки, нездатні тверднути на холоді. Деякі моделі доповнюються шипами для кращої стійкості на снігу чи льоду.
Часто велосипедисти використовують універсальні шини, які не доводиться міняти при зміні сезону. Це більш жорсткий варіант шини, що зберігає початкові характеристики взимку та влітку.
Розмір
Маркування, нанесене на борти покришки, дозволяє розібратися, чи шина підійде під розмір обода. Під цим терміном мається на увазі діаметр круглого елемента колеса. Характеристики вказуються у дюймах чи міліметрах:
- 20 дюймів (510 мм) – дитячі байки або трюкові моделі;
- 24-26 дюймів (610-660 мм) – підліткові велосипеди;
- 28 дюймів (700 мм) – шосейні моделі.
Окремо варто виділити шини для гірських велосипедів, які встановлюються на ободах з шириною 26, 27,5 та 29 дюймів. На увагу заслуговує і ширина протектора. Чим більший цей показник, тим краще зчеплення, при цьому погіршується динаміка розгону, оскільки зростає опір.
Від вибору шин залежить не лише безпека, а й комфорт, а також прохідність велосипеда.














