Утеплення даху: корисні поради

У спрощеному вигляді будівництво даху складається з трьох етапів. Перший етап – це визначення зовнішнього вигляду і конструкції даху. Проводиться, як правило, ще на стадії проектування будинку. Другий етап – це вибір матеріалу, яким буде покритий дах. І, нарешті, третій етап – це власне саме будівництво і покриття даху. Останній етап включає в себе і його утеплення або залишення «холодним».

«Холодні» даху проектуються в тих будинках, де горищне приміщення не є житловим. Як правило, такі даху не утеплюють, а, навпаки, формують, як зону для легкого провітрювання. Це служить для сушіння плит утеплювача, наситившись вологою. Такі дахи мають дуже просту конструкцію і переважають в сільських будинках: на крокви кріпиться обрешетка, на якій укладається шар гідроізоляції, а вже потім – покрівельний матеріал.

Але якщо горищне приміщення все-таки планується житловим, то в цьому випадку утеплення даху обов’язково. Це послужить додатковим захистом в літній і зимовий сезони: влітку – від нагрівання сонцем даху, а взимку – для збереження накопиченого всередині будинку тепла. А якщо дах буде покрита хорошим за якістю металом, то це забезпечить ще й звукоізоляцію.

Коли проектується будинок, замовник не завжди приділяє достатньо уваги утеплення даху, навіть якщо приймає рішення зробити її «теплою». Вважається, що досить буде розмістити утеплювач, і дах готова. Однак цього мало: при будівництві крокв з дощок 15х15 см утеплювач можуть використовувати теж 15-ти сантиметровий. Якщо для стін таке співвідношення оптимально, то для даху цього явно недостатньо, оскільки вона приблизно в три рази гірше, ніж стіни, утримує тепло. Крім того, площа у даху, як правило, більше, ніж поверхня стін. У зв’язку з цим саме дах «винна» в швидкої і великої втрати тепла всередині будинку, а тому підлягає краще утеплення, ніж інші конструкції.

Однак втрата тепла всередині будинку не настільки неприємна і небезпечна для всієї його обстановки і міцності конструкції, як тала вода. Якщо у даху невеликий нахил, і не передбачена можливість «самостійної» прибирання снігу, то, як тільки стає тепло, і сніг починає підтавати, що утворюється тала вода накопичується на краях даху і при похолоданні замерзає до появи бурульок і полою. У підсумку, якщо про це не подбати вчасно, такі утворення можуть зірвати або зашкодити водостічну систему будинку (добре, якщо поруч не стоїть автомобіль, або не перебувають люди). Це призведе до додаткових витрат і грошових коштів, і зусиль. Але ж таких проблем можна уникнути, якщо спочатку, ще при проектуванні будинку, передбачити правильне утеплення покрівлі.

Як це зробити? Отже, вже з’ясовано, що дах будинку повинна утеплятися значно краще стін. Однак при цьому сама поверхня даху повинна залишатися холодною – це необхідно для запобігання танення снігу. Справа в тому, що випав сніг сам по собі вважається хорошим теплоізолятором, а тому він може почати танути. Тому слід виключити таку передачу тепла покрівельного матеріалу, яким покритий дах. Для цього, наприклад, передбачають вентиляцію простору, розташованого під покрівлею. Крім того, товщина утеплювача для даху повинна бути більше, ніж для стін. Якщо, наприклад, для цього буде використана мінеральна плита, то її товщина повинна бути ніяк не менше 35 см.

Утеплення даху проводиться за принципом «пирога» – шар за шаром. Основою даху вважаються крокви – несучі конструкції. Якщо в якості покрівельного матеріалу буде застосовуватися керамічна або металева черепиця, черепиця з суміші піску та цементу, то до крокв прикріплюють плівку, що служить для гідроізоляції. Поверх цієї плівки укладається обрешетка. Це конструкція у вигляді решітки або суцільного настилу, що служить підставою для кріплення покрівельного матеріалу. Решетування підсилює просторову структуру даху. Таким чином, створюється вентиляційний зазор. Якщо ж планувалася м’яка покрівля, то поверх обрешітки ще укладають і настил, наприклад, з фанери, стійкої до вологи.

Далі між кроквами укладається утеплювач – або рулонні матеріали, або мінеральні плити. Щоб зафіксувати утеплювач, знизу до крокв роблять додаткову обрешітку, до якої закріплюють пароизолятор, – це спеціальні плівки, які перешкоджають накопиченню вологи в покрівельної конструкції і, відповідно, припиняють утворення конденсату.

Дуже важливо, щоб при установці утеплювача не з’являлися щілини. Для цього використовують теплоізоляцію з пружними краями – тобто, коли плиту вставляють в каркас, її стискають, щоб вона лягла в передбачене для неї простір, а потім вона там випрямляється, щільно заповнюючи собою весь цей простір без залишку. Такий матеріал не вимагає додаткового коректування, що спрощує процес утеплення покрівлі.

Якщо виконати все правильно і дотримати весь алгоритм при укладанні такого «листкового пирога», то в підсумку можна отримати необхідну утеплення.