Як здійснюється кладка силікатної цегли: правила роботи

Традиційні цеглини роблять із глини. Технологічний процес дуже складний. Достатньо сказати, що вихідна сировина повинна відлежати кілька років, щоб отримати необхідні властивості.

Тому давно ведуться роботи з пошуку можливих аналогів. Найбільш близькими до керамічних блоків властивостями мають силікатну цеглу.

Склад виробів практично аналогічний природному вапняку. Основа будматеріалу – вапно. Широке поширення вихідної сировини та простий технічний процес роблять матеріал досить доступним – придбати силікатну цеглу дешевше, ніж звичайну.

Зустрічаються повнотілі та порожнисті блоки. Перші цілісні. Вага у них більша, теплопровідність краща. Усередині других знаходяться заповнені повітрям циліндричні порожнечі. Такий матеріал легше і гірше проводить тепло (потрібно менше утеплювача), але менш міцний.

Ворогів у силікатної цеглини два. Перший – волога. Вона швидко приводить його в непридатність. Другий – високі температури, від яких матеріал тріскається та кришиться. Тому застосовують його лише у будівництві будівель. Для димоходів, печей, камінів силікат не годиться.

Укладання

Оскільки вага виробів суттєва, необхідний міцний фундамент. Повнотілі силікатні цеглини вимагають навіть більш потужної основи, ніж керамічні.

Процес зведення силікатної стіни майже повністю повторює такий у керамічних блоків. Відмінність полягає в облаштуванні цоколя. Будматеріал дуже боїться вологи, і робити основу під будівлю з нього не можна. Для цього використовують стійкіші складові.

Кладка стіни починається від кутів. Вони ретельно вирівнюються за допомогою рівнів та схилів. По них надалі орієнтуватимуть вертикальні площини. Через кожні два ряди потрібна перев’язка сталевою арматурою.

Стандартна товщина зовнішніх стін відрізняється – блок, два блоки, два з половиною. Для перегородок використовують половинки цегли.

Існує три методи укладання блоків. Монтаж встик здійснюється лише під штукатурку – шви заповнені лише частково, що збільшує тепловтрати. Варіанти укладання впритиск і встик з підрізуванням більш ґрунтовні.

Утеплення краще зовнішнє, щоб витягнути точку роси з глибини стін. В основному для нього використовують будівельний пінопласт та пінополіуретан. Зверху утеплювач штукатурять для захисту від опадів та світла. Залишається лише підібрати декоративне покриття – від силікатної фарби до сайдингу.