Підлога з дуба міцна, стійка до зовнішніх чинників та довговічна, а також має показний солідний вигляд. Саме через цей перелік рис дубова паркетна дошка має чи не найбільший попит серед підлогових покриттів. Вона доступніша, ніж штучний паркет, оскільки з дубового дерева зроблений лише верхній шар шпону. Та при цьому майже не поступається штучному аналогу за експлуатаційними властивостями, а за естетичністю не відрізняється від нього.
Від природи дубовій деревині притаманний золотистий чи світло-рожевий тон, з огляду на ареал зростання дерева. Проте це не означає, що інші забарвлення недоступні. Підлога може мати й інші відтінки, надані їй шляхом відповідної декоративної обробки. Вони підкреслюють вишуканість узору, й дозволяють вписати дубове підлогове покриття в інтер’єри різних стилів.
Способи обробки дубової деревини: щоб надати підлоговому покриттю нових кольорів та підкреслити фактуру
Найчастіше для отримання певних кольорів матеріалу застосовують такі підходи:
- Висвітлювання. Деревину вкривають білою олією, завдяки чому поверхня одержує гладку матову фактуру і заданий тон у світлій палітрі. Це може бути молочний, бежевий, попелястий, кремовий й інші відтінки. Якщо планується укладання паркетної дошки у світлих відтінках (крім сіруватих забарвлень) слід подбати про правильне освітлення у кімнаті. Так, тепле жовте світло здатне надати підлозі неприємної для погляду жовтизни.
- Термічна обробка. Для надання темних барв дошки піддають впливу високих температур. В підсумку, виходить дерев’яна підлога красивого золотисто-коричневого тону. Крім цього, вона стає не тільки естетичнішою, а й міцнішою.
- Морення. Деревину витримують у в умовах високого тиску. Така обробка надає коричневого чи сіро-коричневого забарвлення, яке нагадує колір екзотичного дерева венге.
Світлі тони найкраще підходять для візуального збільшення площі скромних за розмірами приміщень. Темні ж «скрадають» зайвий простір у великих залах, холах та коридорах, що сприяє більш затишній та гармонійній атмосфері.
Аби виділити структуру деревини дуба, чи створити ефект старовини, поверхню проходять жорсткими металевими щітками, знімаючи м’який шар волокон, так, що покриття стає рельєфним. Цей процес називається брашуванням. Зверху матеріал покривають лаком чи олією.
Малюнок та структура планок: для отримання потрібного дизайну
Вибираючи підлогове покриття, слід звертати увагу не тільки на забарвлення, а й на кількість смуг у верхньому шарі. Їх переважно налічується від однієї до трьох, хоча буває й більше. Двосмугові чи три смугові варіанти бюджетні за вартістю, й при цьому володіють усіма необхідними практичними властивостями. Матеріал міцний, а якісне замкове з’єднання забезпечує надійну фіксацію. Підлога з двосмугових чи трисмугових елементів має виразний деталізований малюнок, сформований з плашок, укладених паралельно чи у шаховому порядку. Смужки часто відрізняються за тонами, причому різниця може бути як малопомітною, так і з різким контрастом.
Якщо ж для інтер’єру необхідний рівномірний тон, й ідеальна імітація цільних дощок, оптимальним рішенням стане односмугова паркетна дошка. В ній верхній шар однорідний за тоном та фактурою. Односмугові колекції оптимально підходять як для класичних, так і для сучасних мінімалістичних стилів, зразки з двома чи більшою кількістю смуг підходять для інтер’єрів у стилістиці кантрі, прованс, лофт тощо.
